6lib.ru - Электронная Библиотека
Название книги: Гробниці Атуану
Автор(ы): ле Гуин Урсула
Жанр: Фэнтези
Адрес книги: http://www.6lib.ru/books/grobnic_-atuanu-49242.html
Рудокосій із Телуриди присвячую
ПЕРЕДМОВА
— Тенар, додому! Хутчій додому!..
Глибокий видолинок, у якому от-от мали розцвісти яблуні, вгорнули сутінки. Де-не-де поміж темного гілля дерев, немов далекі зорі, жевріли білі та рожеві пелюстки яблуневого цвіту. Садовою стежиною, по густій траві, вкритій вечірньою росою, безтурботно гасала маленька дівчинка. Почувши голос матері, дівча рушило додому не відразу: спершу Тенар ще раз оббігла навколо оточеної яблунями і зарослої травою широкої галявини, а вже тоді подалася до хатини. Мати чекала на неї біля прочинених дверей, за якими невгамовно танцювали зграї тіней, судомно сахаючись від поривчастих омахів полум'я, що раз у раз вихоплювалися з кабиці
note 1. Жінка не зводила погляду з дівчинки, котра вистрибом мчала по темній траві, неначе гнаний вітром легенький пух чортополоху.
— Слухай, жінко! Дарма оце ти горнешся до малої… — озвався батько дитини, котрий стояв біля хати і відчищав сапу від налиплої землі. — Через місяць її заберуть від нас назавжди. А це, вважай, т
Название книги: Гробниці Атуану
Автор(ы): ле Гуин Урсула
Жанр: Фэнтези
Адрес книги: http://www.6lib.ru/books/grobnic_-atuanu-49242.html
Рудокосій із Телуриди присвячую
ПЕРЕДМОВА
— Тенар, додому! Хутчій додому!..
Глибокий видолинок, у якому от-от мали розцвісти яблуні, вгорнули сутінки. Де-не-де поміж темного гілля дерев, немов далекі зорі, жевріли білі та рожеві пелюстки яблуневого цвіту. Садовою стежиною, по густій траві, вкритій вечірньою росою, безтурботно гасала маленька дівчинка. Почувши голос матері, дівча рушило додому не відразу: спершу Тенар ще раз оббігла навколо оточеної яблунями і зарослої травою широкої галявини, а вже тоді подалася до хатини. Мати чекала на неї біля прочинених дверей, за якими невгамовно танцювали зграї тіней, судомно сахаючись від поривчастих омахів полум'я, що раз у раз вихоплювалися з кабиці
note 1. Жінка не зводила погляду з дівчинки, котра вистрибом мчала по темній траві, неначе гнаний вітром легенький пух чортополоху.
— Слухай, жінко! Дарма оце ти горнешся до малої… — озвався батько дитини, котрий стояв біля хати і відчищав сапу від налиплої землі. — Через місяць її заберуть від нас назавжди. А це, вважай, т
Навигация с клавиатуры: следующая страница - или ,
предыдущая -
